КЕЛЬБУХ, ХА,
Кельбух, ха, м. = Тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’яв. Мнж. 13.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 235.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КЕЛЬНЯ, НІ, →← КЕЛТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,